Київ - мальовниче село, що надто широко розкинулось по берегам Дніпра. Трохи одійти від аналогічних грунтовим трас - і ви вже в непролазних хащах паркових зон ідеально пристосованих для відпочинку і зовсім непристосованих для роботи. Тим більше заважають гамірні будівельники, що намагаються зіпсувати неповторний сільський колорит висотками і метро. Але магія місця бере своє. І святе і грішне (печери Лаври і Лиса Гора) разом протидіють урбаністичній експансії. Метро провалюється повсякчас, а викидені (выкидыши - прим. перев.) хмарочосів - київські висотки через об'єктивні фінансові закономірності (справа не в ціні, а в можливості кидалова на гроші будівельників) не перевищують 30 поверхів.
В селі найсвятіше місце не там, де всі роблять вигляд, що моляться , а там де сховане Сало. Тому так болісно було сприйнято звістку про свинячий грип - пташиний і атипічну пневмонію пропустили повз вуха, хоча від них по справжньому лихоманило увесь Китай, а отже і весь світ. Типова сільська реакція панічної скупки товарів в останньому магазині (спочатку цукор, потім хліб, згодом пов'язки) пов'язана з проблемою стабільності поставок до села, що врізалась в генетичну пам'ять з часів Голодомору і вічного Дефіциту. В противагу цьому наскрізь міський Дніпропетровськ показував дива стабільності після об'явлення епідемії.
Природа села урівномірнює усіх жителів (праця поглинає індивідуальність) - на бурякових грядках не до самовираження. Тому на владу претендують лише ті, хто через особливості професії трохи вирізняються. Дмитро їх перелічив: відьма, коваль, давно нецікавий персонаж, і шинкар (завжди не українець, бо наші спиваються). Хоча не всіх - довгий час вакантним було місце сільського баяніста. Природа не терпить пустоти і прийшов Че (рновецький). А оскільки місце баяніста довго пустувало, його баяни порвали увесь рунет (росіянам не звикати, що найкращі спогади пов'язані з українцями (Гоголь, Скрипка, Че) і найгірші з Україною (держава, що хоче до триклятого НАТО, і краде газ))
Сенс цього послання - не треба противитись сільській природі Києва і все буде трохи краще. Не треба витрачати гроші на автомобільні розв'язки - процес будівництва створює значно більше пробок і все одно не добудують (специфіка освоєння грошей - ПЛАТА ЗА ПРОЦЕС ВИКЛЮЧАЄ НАЯВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТУ ) , не треба колупати те Метро (усі хто бачив дійство за парканом зрозумів сенс приказки: "срала, мазала, місила, та глини не хватило" ) і дороги над ним менше провалюватимуться , а без освоєння грошей на квартири і імітацію їх створення, із забиванням свай та "українськими проривами" водогонів, менше тріщатимуть існуючи мазанки в яких, на відміну від пентхаусів присутні мешканці.
Цього буде достатньо, щоб з чумацьким спокоєм, споглядаючи Чумацький шлях дотерпіти до передреченого індіанцями Майа і слов'янськими язичниками кінця світу в 2012 (останніх Володимир-Ясне Сонечко за це замочив у Дніпрі і на радощах прийняв Християнство).